Головною метою трудового навчання є
формування технологічно освіченої особистості, підготовленої до самостійного життя і активної перетворювальної діяльності
в умовах сучасного високотехнологічного, інформаційного суспільства для
реалізації творчого потенціалу учнів.
Зміст предмета має чітко виражену
прикладну спрямованість і реалізується переважно шляхом застосування практичних
методів і форм організації занять.
Завданнями трудового
навчання є:
1)
формування цілісного
уявлення про матеріальне виробництво, роль техніки, проектування і технологій у
розвитку суспільства;
2)
набуття учнями досвіду
провадження технологічної діяльності, партнерської взаємодії і ціннісних
ставлень до трудових традицій;
3)
формування
технологічних умінь і навичок учнів;
4)
ознайомлення учнів із
виробничим середовищем, традиційними, сучасними і перспективними технологіями
обробки матеріалів, декоративно-ужитковим мистецтвом;
5)
формування здатності
розвивати надбання рідної культури з використанням засобів
декоративно-ужиткового мистецтва;
6)
сприяння усвідомленню
учнями значущості ролі технологій як практичного втілення наукових знань;
7)
реалізація здібностей
та інтересів учнів у сфері проектно-технологічної діяльності та технічної
творчості;
8)
прилучення учнів до
надбань української культури через практичне вивчення традиційних ремесел та
різних видів декоративно-ужиткового мистецтва;
9)
створення умов для самореалізації
та професійного самовизначення кожного учня;
10)
оволодіння вміннями
оцінювати власні результати предметно-перетворювальної діяльності та рівня
сформованості ключових і предметних компетентностей.
Навчальна
програма з трудового навчання для 5 – 9 класів розроблена відповідно до вимог
Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1392 від 23
листопада 2011 р. та Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних
закладів ІІ ступеня затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та
спорту України від 03.04.2012 № 409, відповідно до яких на вивчення трудового
навчання в усіх загальноосвітніх навчальних закладах відводиться у 5 – 6 класах
2 год на тиждень, у 7 – 9 класах 1 год на тиждень.
Програма
характеризується спрямованістю на реалізацію принципу
варіативності, який передбачає планування навчального матеріалу відповідно до
матеріально-технічного та кадрового забезпечення навчального процесу, віково-статевих особливостей учнів та
їхніх інтересів.
Навчальна програма забезпечує:
·
безперервність, єдність і
наступність між початковою та старшою школою;
·
розвивальний характер і прикладну
спрямованість навчального процесу;
·
формування технічно та
технологічно грамотної особистості.
Трудове навчання у 5 – 9 класах базується на практичній
діяльності учнів. На кожному уроці має
бути практична робота. Її зміст визначається вчителем самостійно залежно
від теми уроку та виду робіт, що виконуватимуться під час уроку. Засвоєння
теоретичного матеріалу доцільно проводити під час практичних робіт, не
витрачаючи на це окремого навчального часу. Однак, не виключається можливість
проведення уроків засвоєння нових знань, під час яких учитель може розкрити
навчальний матеріал усього модуля, або його окремої частини. Такі уроки в
навчальному процесі можуть бути поодинокими.
Під час роботи у навчальній майстерні
на кожному уроці треба звертати увагу на дотримання учнями правил безпечної
роботи, виробничої санітарії й особистої гігієни, навчати їх тільки безпечних
прийомів роботи, ознайомлювати із заходами попередження травматизму.
Навчальна програма містить обов’язкову
для вивчення складову та варіативну складову.
Результатом діяльності учнів при вивченні кожного блока обов’язкової
для вивчення складової програми модуля має бути виріб, а будь-якого
варіативного модуля – проект.
Резерв часу, передбачений програмою,
вчитель може використати на підсилення окремих складових навчальної програми на
свій вибір.
Обов’язкова для вивчення складова
Обов’язкова для вивчення складова
обирається школою із запропонованих блоків
залежно від умов поділу на групи хлопців і дівчат, кадрового забезпечення та
інтересів учнів.
|
5 клас
|
|||
|
Блок
1. Технологія виготовлення виробів із фанери та ДВП
|
Блок 2. Технологія виготовлення
текстильних виробів з аплікацією
|
||
|
6 клас
|
|||
|
Блок 1. Технологія
виготовлення виробів із тонколистового металу та дроту
|
Блок 2. Технологія виготовлення вишитих виробів
|
||
|
7 клас
|
|||
|
Блок
1. Технологія виготовлення виробів із деревини
|
Блок 2. Технологія виготовлення
виробів в’язаних гачком
|
||
|
8 клас
|
|||
|
Блок 1. Технологія виготовлення виробів із сортового прокату та
листового металу
|
Блок 2. Технологія виготовлення
швейних виробів
|
Блок 3. Технологія виготовлення виробів інтер’єрного призначення
|
|
|
9 клас
|
|||
|
Блок 1. Технологія виготовлення комплексного виробу
|
Блок 2. Технологія виготовлення виробів, в’язаних
спицями
|
Блок
3. Технологія виготовлення виробів в етнічному стилі
|
|
Кожен блок обов’язкової для вивчення
складової містить чотири розділи:
· Основи матеріалознавства.
· Технологія виготовлення виробів.
· Основи техніки, технологій і
проектування.
· Технологія побутової діяльності.
Під час вивчення розділу «Основи
матеріалознавства» учні ознайомляться з тими матеріалами та їх властивостями,
які будуть використовувати в роботі під час освоєння обраного блоку.
Розділ «Технологія виготовлення
виробів» є основним у кожному блоці. Під час його вивчення учні ознайомлюються
з послідовністю виготовлення виробу, операціями, інструментами,
пристосуваннями, які при цьому застосовуються, виготовляють виріб.
Розділ «Основи техніки, технологій і
проектування» ознайомлює учнів із технікою, механізмами, машинами, сучасними
технологіями та процесами.
В цьому розділі також передбачено
вивчення основ проектної діяльності, яка буде впроваджуватися при вивченні
варіативних модулів. Вивчення теми «Основи проектної діяльності» можливе за
двома варіантами: 1) останньою темою обов’язкової для вивчення складової, після
якої відразу планується вивчення варіативних модулів; 2) під час освоєння
варіативних модулів.
Для набуття учнями корисних навичок під
час навчального процесу програмою передбачено розділ «Технологія побутової
діяльності». Особливість цього розділу полягає в тому, що кожна його тема може
вивчатися в будь-який час не порушуючи
при цьому календарний план. Це може бути після закінчення розділу, блоку чи
модуля; перед закінченням чи на початку четверті, семестру, навчального року; у
випадках, коли учні з тих чи інших причин (багато відсутніх, непідготовлені до
уроку, релігійні чи шкільні свята тощо) не можуть виконати заплановану роботу.
Порядок вивчення розділів і тем обов’язкової
для вивчення складової визначено навчальною програмою.
Варіативна складова
Освоєння
варіативних модулів здійснюється на основі проектно-технологічної
діяльності. Варіативні модулі обираються залежно від матеріально-технічного та
кадрового забезпечення навчального процесу, бажання учнів, регіональних
традицій. Варіативні модулі розроблено окремо для 5 – 6 класів, 7 – 8 та 9 класів. Освоєння варіативних модулів
відбувається за окремо розробленими програмами до них. У 5 – 6 класах
вивчається по 2 варіативні модулі на кожен із яких відводиться 20 год, у
7 – 9 класах вивчається по 1 варіативному модулю, кожен в обсязі 16 год.
Будь-який варіативний модуль для 5 – 6 класів
можна обрати лише один раз у 5 чи 6 класі. Так само, будь-який варіативний
модуль для 7 – 8 класів можна обрати лише один раз у 7 чи у 8
класі. У 9 класі учні вивчають 1 варіативний модуль: Підсумковий
проект. Проектування та виготовлення комплексного виробу.
Вся проектна
документація (зображення виробу,
розрахунок матеріалів, послідовність виготовлення тощо) учнями 5 – 8
класів виконується в робочих зошитах. При виконанні проектів у 9 класі учні
мають зібрати матеріали (зображення виробу, зображення виробів-аналогів з їх
аналізом, вибір та розрахунок матеріалів, відповідний план реалізації проекту
тощо) у проектну папку.
Перелік варіативних модулів для 5 – 6
класів
1. Технологія виготовлення народної
ляльки.
2. Технологія виготовлення м’якої іграшки.
3. Технологія виготовлення виробів,
оздоблених об’ємною аплікацією.
4. Технологія виготовлення вишитих
виробів.
5. Технологія виготовлення швейних виробів
(машинним способом).
6. Технологія виготовлення виробів,
плетених із бісеру.
7.
Технологія виготовлення виробів із
бісеру на дротяній основі.
8. Технологія виготовлення писанок.
9. Технологія приготування страв.
10.
Технологія
виготовлення виробів, оздоблених аплікацією
з природних матеріалів.
11.
Технологія
вирощування рослин (квітів) та догляд за ними.
12.
Технологія
догляду за тваринами.
13.
Технологія
виготовлення дерев’яної іграшки.
14.
Технологія виготовлення сувенірів
із деревинних матеріалів.
15.
Технологія
виготовлення виробів із деревини та деревинних матеріалів ( способом ажурного випилювання).
16.
Технологія оздоблення виробів елементами
геометричного різьблення.
17.
Технологія виготовлення макетів архітектурних
споруд із деревини та деревинних матеріалів.
18.
Технологія виконання електротехнічних робіт.
19.
Технологія
оздоблення виробів художнім випалюванням.
20.
Технологія
виготовлення виробів із тонкого листового металу.
21.
Технологія
виготовлення виробів із дроту
22.
Технологія виготовлення виробів
способом металопластики.
Перелік
варіативних модулів для 7 – 8 класів
1. Технологія виготовлення виробів,
в’язаних гачком.
2. Технологія виготовлення виробів,
в’язаних спицями.
3. Технологія виготовлення швейних виробів
(машинним способом).
4. Технологія оздоблення одягу.
5. Технологія виготовлення виробів у
техніці «макраме».
6. Технологія виготовлення виробів, оздоблених
мережками.
7. Технологія виготовлення виробів, оздоблених
гладдєвими швами.
8. Технологія виготовлення виробів, оздоблених українською народною вишивкою.
9. Технологія оздоблення виробів вишивкою бісером.
10.
Технологія
виготовлення сувенірів із текстильних матеріалів.
11.
Технологія ремонту та оновлення одягу.
12.
Технологія виготовлення писанок.
13.
Технологія
приготування страв. Традиції української національної кухні.
14.
Технологія
заготівлі та зберігання продуктів харчування.
15.Технологія вирощування рослин та догляд за
ними.
16. Технологія природного землеробства.
17. Технологія виготовлення виробів із шкіри.
16. Технологія природного землеробства.
17. Технологія виготовлення виробів із шкіри.
18.Технологія плетіння виробів із лози.
19.Технологія плетіння виробів із соломи.
20.Технологія виконання електротехнічних
робіт.
21.Технологія оздоблення виробів із
деревини геометричним різьбленням.
22.Технологія виготовлення та оздоблення виробів із деревини різьбленням.
23.Технологія оздоблення виробів об’ємним різьбленням.
24.Технологія оздоблення виробів інтарсією
(інкрустацією).
25.Технологія оздоблення виробів із
деревини мозаїкою.
26.Технологія виготовлення виробів із деревини (з використанням ручних
способів обробки).
27.Технологія виготовлення виробів із
деревини (способом токарної обробки).
28.Технологія виготовлення виробів із
сортового прокату (з використанням ручних способів обробки).
29.Технологія виготовлення виробів із
металу (способом токарної обробки).
Перелік
варіативних модулів для 9 класу
1.
Підсумковий проект. Проектування
та виготовлення комплексного виробу.
СХЕМА РОЗПОДІЛУ НАВЧАЛЬНОГО
МАТЕРІАЛУ
|
5 клас
|
||||
|
Обов’язкова
для вивчення складова. Обирається
один блок (26 год)
|
||||
|
1.
Технологія
виготовлення виробів із фанери та ДВП (26 год)
|
2. Технологія виготовлення
текстильних виробів із аплікацією (26 год)
|
|||
|
Варіативна
складова. Два модулі (40
год)
|
||||
|
Варіативний модуль 1 (20 год)
|
||||
|
Варіативний модуль 2 (20 год)
|
||||
|
Резерв
часу (4 год)
|
||||
|
6 клас
|
||||
|
Обов’язкова
для вивчення складова. Обирається
один блок (26 год)
|
||||
|
1. Технологія
виготовлення виробів із тонколистового металу та дроту (26 год)
|
2. Технологія виготовлення вишитих виробів (26 год)
|
|||
|
Варіативна
складова. Два модулі (40
год)
|
||||
|
Варіативний модуль 1 (20 год)
|
||||
|
Варіативний модуль 2 (20 год)
|
||||
|
Резерв
часу (4 год)
|
||||
|
7 клас
|
||||
|
Обов’язкова
для вивчення складова. Обирається
один блок (16 год)
|
||||
|
1. Технологія виготовлення виробів із деревини (16 год)
|
2. Технологія
виготовлення виробів, в’язаних гачком
(16 год)
|
|||
|
Варіативна
складова. Один модуль (16
год)
|
||||
|
Варіативний модуль (16 год)
|
||||
|
Резерв
часу (3 год)
|
||||
|
8 клас
|
||||
|
Обов’язкова
для вивчення складова. Обирається
один блок (16 год)
|
||||
|
1. Технологія виготовлення виробів із сортового
прокату та листового металу (16 год)
|
2. Технологія виготовлення швейних виробів (16 год)
|
3. Технологія виготовлення виробів інтер’єрного
призначення (16 год)
|
||
|
Варіативна
складова. Один модуль (16
год)
|
||||
|
Варіативний модуль (16 год)
|
||||
|
Резерв
часу (3 год)
|
||||
|
9 клас
|
||||
|
Обов’язкова
для вивчення складова. Обирається
один блок (16 год)
|
||||
|
1. Технологія виготовлення комплексного
виробу
(16 год)
|
2. Технологія
виготовлення виробів, в’язаних спицями
(16 год) |
Блок 3. Технологія виготовлення виробів в
етнічному стилі
|
||
|
Варіативна
складова. Один модуль (16
год)
|
||||
|
Варіативний модуль. Підсумковий проект. Проектування та
виготовлення комплексного виробу (16
год)
|
||||
|
Резерв
часу (3 год)
|
||||
5 клас
Блок 1. Технологія виготовлення
виробів
із фанери та ДВП
Тематичний план
|
№
з/п
|
Розділи і теми
|
Кількість годин
|
|
|
Обов’язкова для вивчення
складова
|
26
|
|
1
|
Вступ
|
(1)
|
|
2
|
Розділ 1. Основи матеріалознавства
|
(3)
|
|
|
Тема 1.1. Види конструкційних матеріалів. Фанера, ДВП
|
1
|
|
Тема 1.2.
Властивості фанери та ДВП
|
2
|
|
|
3
|
Розділ 2. Технологія виготовлення
виробів
із фанери та ДВП
|
(14)
|
|
|
Тема 2.1. Розмічання
заготовок
|
1
|
|
Тема 2.2. Пиляння
фанери та ДВП
|
7
|
|
|
Тема 2.3.
Прийоми свердління фанери та ДВП
|
1
|
|
|
Тема 2.4. Підготовка деталей
виробу до оздоблення
|
2
|
|
|
Тема 2.5. Способи
з’єднання деталей із фанери та ДВП
|
1
|
|
|
Тема 2.6.
Оздоблення виробів із фанери та ДВП. Ознайомлення
з професіями деревообробної промисловості
|
2
|
|
|
4
|
Розділ 3. Основи техніки, технологій і проектування
|
(4)
|
|
|
Тема 3.1. Знаряддя
праці, які використовують у побуті
|
1
|
|
Тема 3.2. Поняття про деталь. Способи
отримання деталей
|
1
|
|
|
Тема 3.3. Основи проектної діяльності
|
2
|
|
|
5
|
Розділ 4. Технологія побутової діяльності
|
(4)
|
|
|
Тема 4.1. Технологія
безпечного користування побутовими електроприладами
|
1
|
|
Тема 4.2. Культура
споживання їжі. Етикет за столом
|
2
|
|
|
Тема 4.3. Елементи
грамоти споживача
|
1
|
|
|
|
Варіативна складова
|
40
|
|
6
|
Варіативний модуль
|
20
|
|
7
|
Варіативний модуль
|
20
|
|
8
|
Резерв часу
|
4
|
|
|
Разом
|
70
|
Програма
|
№ з/п
|
К-сть год
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня
|
|
1
|
1
|
Вступ
Узагальнення знань, набутих учнями в початковій школі. Завдання предмета «Трудове навчання».
Ознайомлення із змістом програми трудового навчання для 5 класу.
Технологічна діяльність у сучасному суспільстві. Основні види
технологічної діяльності в побуті: ремонт меблів, квартири, приготування їжі,
прання, виготовлення одягу, в’язання, вишивання тощо.
Правила
внутрішнього розпорядку в шкільній майстерні. Організація робочого місця
|
Учень:
характеризує технологію
як предметно-перетворювальну діяльність;
наводить приклади
технологічної діяльності в побуті;
пояснює необхідність
правильної організації робочого
місця;
обґрунтовує необхідність
дотримання правил безпеки праці,
санітарно-гігієнічних вимог
|
|
2
|
3
|
Розділ 1. Основи
матеріалознавства
|
|
|
|
1
|
Тема 1.1. Види конструкційних матеріалів. Фанера, ДВП
Деревина, породи
деревини. Розміщення волокон у деревині. Поняття про виготовлення шпону,
фанери, деревоволокнистих плит. Застосування фанери та ДВП для виготовлення
виробів
|
Учень:
розпізнає і називає види фанери та ДВП, способи
виготовлення;
характеризує види та призначення фанери і ДВП
|
|
2
|
Тема 1.2. Властивості фанери та ДВП
Властивості
конструкційних матеріалів (міцність, твердість, пружність). Застосування
конструкційних матеріалів залежно від їх властивостей. Будова фанери та ДВП.
Вибір виробу для виготовлення та матеріалів для
обраного виробу
|
Учень:
характеризує властивості конструкційних матеріалів із фанери та ДВП;
пояснює будову фанери та ДВП;
вибирає матеріали для
виготовлення виробу
|
|
|
3
|
14
|
Розділ 2. Технологія виготовлення виробів із фанери та ДВП
|
|
|
|
1
|
Тема 2.1. Розмічання деталей на заготовці
Графічні
зображення в технологічній діяльності людини (ескіз, креслення).
Призначення
та будова вимірювальних і розмічальних інструментів (лінійка, рулетка,
столярний кутник, циркуль, олівець). Прийоми вимірювання лінійкою,
кутником. Шаблони, їх призначення.
Використання ескізу для виготовлення шаблону. Прийоми користування шаблонами,
економного розмічання. Розмітка деталей запланованого виробу за шаблонами
|
Учень:
розпізнає види графічних
зображень:
називає вимірювальні та розмічальні інструменти;
виконує розмічання деталей
обраного виробу на фанері або ДВП, використовуючи розмічальні інструменти
та шаблони;
обґрунтовує необхідність
економного використання матеріалу
|
|
7
|
Тема 2.2. Пиляння
фанери та ДВП
Відомості про обробку деревних матеріалів різанням.
Інструменти для ручної обробки різанням фанери та ДВП. Лобзик. Будова
лобзика. Підготовка лобзика до роботи. Пристосування для випилювання лобзиком
(столик для випилювання). Прийоми випилювання
|
Учень:
характеризує різання фанери та ДВП;
вибирає способи різання фанери
та ДВП;
пояснює будову лобзика;
випилює деталі виробу лобзиком, з урахуванням
припуску на подальшу обробку;
використовує пристосування для
випилювання
|
|
|
1
|
Тема 2.3.
Прийоми свердління фанери та
ДВП
Інструменти для свердління отворів. Свердло. Коловорот,
дриль їх будова та призначення. Закріплення свердла в свердлильному патроні.
Розмітка центрів під свердління отворів. Прийоми свердління отворів. Фіксація
деталі під час свердління
|
Учень:
пояснює принцип свердління
отворів;
вибирає необхідне свердло за
діаметром;
свердлить отвори за допомогою
ручного дриля та коловорота;
використовує під час
свердління фіксуючі пристрої
|
|
|
2
|
Тема 2.4. Підготовка
деталей виробу до оздоблення
Обпилювання крайок
деталей напилками. Види напилків. Фіксуючі пристрої (струбцини, затискачі).
Прийоми роботи напилками. Шліфування. Види шліфувальних шкурок. Підбір
шліфувальної шкурки під конкретний вид обробки. Пристосування для шліфування.
Прийоми шліфування деталей виробу
|
Учень:
розрізняє види напилків;
застосовує прийоми
обпилювання;
вибирає спосіб кріплення
заготовки;
розрізняє види шліфувальних
шкурок;
застосовує прийоми шліфування
|
|
|
|
1
|
Тема 2.5. Способи з’єднання
деталей із фанери та ДВП
З’єднання
деталей виробу цвяхами. Вибір цвяхів за діаметром та довжиною. Інструменти
для з’єднання деталей цвяхами. Прийоми роботи при з’єднанні деталей
цвяхами. З’єднання деталей виробу за
допомогою клею. Вибір клею для склеювання деревних матеріалів. Прийоми
склеювання деталей виробу. Пристосування для притискання та фіксації
деталей, які з’єднуються за допомогою
клею (струбцини тощо)
|
Учень:
розрізняє способи з’єднання
деталей із фанери та ДВП;
обґрунтовує вибір з’єднання
деталей;
вибирає клей для деревних
матеріалів;
використовує пристосування для
фіксації деталей під час склеювання;
з’єднує деталі виробу
|
|
|
2
|
Тема 2.6. Оздоблення
виробів із фанери та ДВП. Ознайомлення з професіями деревообробної
промисловості
Призначення
оздоблення. Види оздоблення виробів: прозоре (лакування), непрозоре
(фарбування), художнє (випалювання та розпис). Випалювач. Прийоми випалювання
на поверхні виробу. Розпис. Прийоми розпису поверхонь виробу. Прийоми
нанесення лакофарбового покриття
|
Учень:
розрізняє види оздоблення
виробів із фанери та ДВП;
вибирає вид оздоблення виробу
з фанери та ДВП;
вибирає оздоблювальні
матеріали з урахуванням санітарно-гігієнічних вимог;
виконує оздоблення поверхонь
виробу лаками, фарбами та
випалюванням;
називає професії робітників,
які працюють із деревиною
|
|
|
|
Ознайомлення з
професіями: професії деревообробної промисловості
|
|
|
|
|
Орієнтовний
перелік об’єктів праці: статичні та динамічні
іграшки з фанери та ДВП (фігурки звірів, іграшкові меблі, головоломки, сувеніри
тощо)
|
|
4
|
4
|
Розділ 3. Основи техніки, технологій і проектування
|
|
|
|
1
|
Тема 3.1.
Знаряддя праці, які використовують у побуті
Виникнення знарядь праці. Знаряддя праці як елемент трудового
процесу. Узагальнені відомості про найпростіші знаряддя праці (викрутка, молоток,
плоскогубці, кліщі, гайковий ключ, ножівка, голка, ножиці тощо)
|
Учень:
характеризує
виникнення знарядь праці на різних етапах розвитку суспільства;
характеризує поняття трудового процесу;
вибирає знаряддя праці залежно від виду
виконання робіт
|
|
1
|
Тема 3.2. Поняття про
деталь. Способи отримання деталей
Деталь
як одиниця виробу. Типові і спеціальні деталі. Загальні відомості про способи
отримання деталей (різанням,
штампуванням, литтям)
|
Учень:
розрізняє типові та спеціальні
деталі;
називає способи отримання
деталей;
характеризує деталь як одиницю
виробу
|
|
|
|
2
|
Тема
3.3. Основи проектної діяльності
Проектування як вид діяльності. Основні
етапи проектної діяльності. Міні-маркетингові дослідження (анкетування).
Використання біоформ у створенні виробів. Графічне зображення в художньому
конструюванні: малюнок виробу.
Вибір виробу для проектування та
виготовлення (за варіативним модулем)
|
Учень:
характеризує проектування як
вид діяльності людини;
називає основні етапи
проектної діяльності;
обґрунтовує виконання
міні-маркетингового дослідження (анкетування), графічного зображення виробу;
називає біоформи для
створення виробів;
виконує малюнок виробу з
використанням біоформ;
вибирає виріб
для проектування та виготовлення
|
|
5
|
4
|
Розділ 4. Технологія побутової діяльності
|
|
|
|
1
|
Тема
4.1. Технологія безпечного користування побутовими електроприладами
Побутові
електроприлади. Загальні правила безпечного користування електропобутовими
приладами. Пошкодження електропобутових приладів. Небезпека користування
пошкодженими побутовими електроприладами
|
Учень:
характеризує загальні правила безпечного користування побутовими електроприладами;
називає
пошкодження;
електропобутових приладів;
можливі
наслідки при користуванні пошкодженими електроприладами;
обґрунтовує необхідність
дотримання правил безпечного користування електроприладами
|
|
|
2
|
Тема 4.2. Культура споживання їжі. Етикет за столом
Із історії культури
споживання їжі. Столова білизна.
Серветки для сервірування столу. Види посуду, його призначення.
Столові прибори. Їх види та призначення.
Поняття етикету під
час споживання їжі. Правила сидіння за столом. Використання ножа, виделки.
Споживання їжі та напоїв. Прийоми споживання страв, чаю та кави.
Традиції споживання
їжі різних народів
|
Учень:
називає види столової білизни;
складає паперові серветки для сервірування
столу;
розрізняє столові прибори;
характеризує призначення столових приборів;
дотримується правил поводження за столом;
застосовує прийоми використання виделки і
ножа; прийоми споживання різних видів їжі, напоїв
|
|
1
|
Тема 4.3. Елементи грамоти споживача
Торгівельні мережі. Інформація про товари,
які реалізовуються в торговельній мережі. Терміни придатності харчових
продуктів (молочних, м’ясних, рибних
тощо)
|
Учень:
пояснює значення термінів придатності
харчових продуктів;
називає терміни придатності основних
продуктів;
визначає термін придатності продуктів
харчування за інформацією на упаковці
|
|
|
|
|
Ознайомлення з професіями: електрик, майстер із ремонту електропобутової
техніки, офіціант, продавець, касир.
Орієнтовний перелік об’єктів праці:серветки для сервірування
столу тощо.
|
|
Блок 2. Технологія виготовлення текстильних
виробів
із
аплікацією
Тематичний план
|
№
з/п
|
Розділи і теми
|
Кількість годин
|
|
|
Обов’язкова для вивчення
складова
|
26
|
|
1
|
Вступ
|
1
|
|
2
|
Розділ
1. Основи матеріалознавства
|
(3)
|
|
|
Тема
1.1. Види конструкційних матеріалів. Матеріали для виготовлення аплікацій
|
1
|
|
Тема 1.2. Короткі відомості про текстильні
волокна
|
2
|
|
|
3
|
Розділ 2. Технологія виготовлення текстильних виробів із аплікацією
|
(14)
|
|
|
Тема 2.1. Аплікація як вид художнього оздоблення
виробів
|
2
|
|
Тема 2.2. Виготовлення текстильного виробу з
аплікацією
|
8
|
|
|
Тема
2.3. Технологія
оздоблення виробу з аплікацією
|
4
|
|
|
4
|
Розділ 3. Основи техніки,
технологій і проектування
|
(4)
|
|
|
Тема 3.1. Знаряддя
праці, які використовують у побуті
|
1
|
|
|
Тема 3.2. Поняття
про деталь. Способи отримання деталей
|
1
|
|
|
Тема 3.3. Основи проектної діяльності
|
2
|
|
5
|
Розділ 4. Технологія побутової діяльності
|
(4)
|
|
|
Тема 4.1. Технологія
безпечного користування побутовими електроприладами
|
1
|
|
Тема 4.2.
Культура споживання їжі. Етикет за
столом
|
2
|
|
|
Тема 4.3. Елементи
грамоти споживача
|
1
|
|
|
|
Варіативна складова
|
40
|
|
6
|
Варіативний модуль
|
20
|
|
7
|
Варіативний модуль
|
20
|
|
8
|
Резерв часу
|
4
|
|
|
Разом:
|
70
|
Програма
|
№ з/п
|
К-сть год
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до рівня
загальноосвітньої
підготовки учня
|
|
|
1
|
1
|
Вступ
Узагальнення знань,
отриманих учнями в початковій школі.
Завдання предмета «Трудове навчання».
Ознайомлення учнів
із зразками виробів, що будуть виготовлятися на уроках трудового навчання в 5
класі.
Поняття про
технологію. Основні види технологічної діяльності в побуті: приготування їжі,
прання, виготовлення одягу, в’язання, вишивання, ремонт квартири тощо.
Правила
внутрішнього розпорядку в навчальній майстерні. Правила безпечної праці
|
Учень:
характеризує технологію
як предметно-перетворю-вальну
діяльність;
наводить приклади
технологічної діяльності у побуті;
дотримується правил
внутрішнього розпорядку та безпечної праці в майстерні
|
|
|
2
|
3
|
Розділ 1. Основи
матеріалознавства
|
||
|
|
1
|
Тема 1.1. Види конструкційних матеріалів. Матеріали для виготовлення
аплікацій
Конструкційні
матеріали та їх вибір. Види конструкційних матеріалів для виготовлення
аплікації: тканина, нитки, пряжа, неткані матеріали
|
Учень:
називає конструкційні
матеріали та матеріали, які використовують для виготовлення аплікації; розпізнає тканини, нитки, пряжу
|
|
|
|
2
|
Тема 1.2. Короткі відомості про текстильні волокна
Види текстильних
волокон. Будова тканини (нитка основи, піткання, пруг). Поняття про ширину та
довжину тканини. Лицьовий і виворітний
боки тканини
|
Учень:
називає текстильні волокна;
розпізнає і називає нитки основи, піткання, пруг;
визначає параметри тканини
(довжину та ширину);
розрізняє лицьовий і виворітний бік тканини
|
|
|
3
|
14
|
Розділ 2. Технологія
виготовлення текстильних виробів
із аплікацією
|
||
|
|
2
|
Тема 2.1.
Аплікація як вид художнього
оздоблення
виробів
З історії
аплікації. Види аплікації, її
застосування.
Розробка малюнка як складової процесу
виготовлення аплікації. Вибір малюнка для
аплікації.
Інструменти та
матеріали для виготовлення аплікації
|
Учень:
називає види аплікації;
добирає матеріали та
інструменти для виготовлення виробу;
вибирає малюнок для аплікації
|
|
|
|
8
|
Тема 2.2. Виготовлення текстильного виробу з аплікацією
Послідовність виготовлення текстильного виробу з аплікацією.
Підготовка тканини до роботи. Праска та її
використання. Терморегулятор, його призначення. Прийоми роботи праскою
Розмічання деталей
аплікації. Економне використання
матеріалів. Використання відходів тканин та інших матеріалів.
Копіювання малюнка на основу для
розміщення деталей аплікації.
Виготовлення деталей аплікації
(за шаблоном): приколювання, обведення, вирізання. Маркування деталей.
Прикріплення, приметування та
закріплення нитками деталей аплікації на основі. Використання швів «уперед голку» та «петельний». Графічне
зображення швів та послідовність їх виконання
|
Учень:
складає послідовність виготовлення виробу з аплікацією;
характеризує види волого-теплової обробки виробів;
виставляє режими нагрівання праски;
виконує волого-теплову обробку тканини;
виготовляє деталі аплікації;
пояснює значення економного використання матеріалів;
пришиває деталі аплікації
до основи виробу вивченими швами;
виготовляє виріб, дотримуючись
безпечних прийомів праці
|
|
|
|
||||
|
4
|
Тема 2.3. Технологія
оздоблення текстильного виробу з аплікацією
Способи оздоблення виробів із аплікацією. Матеріали для оздоблення виробу: ґудзики,
бісер, блискітки, вишивка тощо. Шви для оздоблення виробу («назад голку», «стебловий», «тамбурний»).
Графічне зображення швів та послідовність їх виконання. Оформлення виробу
(обробка країв, оздоблення рамкою тощо).
Остаточна обробка виробу.
Догляд за текстильними виробами з аплікацією
|
Учень:
добирає оздоблення виробу з аплікацією;
обирає шви, які використовують для оздоблення аплікації;
виконує шви, які вивчаються;
оздоблює та оформляє виріб;
виконує остаточну обробку виробу;
дотримується правил безпечної праці під час виконання робіт;
характеризує професії
дизайнера, лекальника, швачки, прасувальника
|
||
|
|
|
Ознайомлення з професіями: дизайнера, лекальника, швачки, прасувальника тощо
|
||
|
|
|
Орієнтовний перелік об’єктів праці: серветка, панно, картина, листівка тощо
|
||
|
4
|
4
|
Розділ 3. Основи техніки, технологій і проектування
|
||
|
|
1
|
Тема 3.1. Знаряддя праці, які використовують у побуті
Виникнення знарядь
праці. Знаряддя праці як елемент трудового процесу. Узагальнені відомості про
найпростіші знаряддя праці (спиці,
гачок, килимова голка, молоток, викрутка
тощо).
Пристосування для виконання робіт
(п’яльця, наперсток тощо)
|
Учень:
характеризує
виникнення знарядь праці на різних етапах розвитку суспільства;
характеризує поняття трудового процесу;
вибирає знаряддя праці залежно від виду виконання робіт
|
|
|
|
1
|
Тема 3.2. Поняття про
деталь. Способи отримання деталей
Деталь
як одиниця виробу. Типові і спеціальні деталі. Загальні відомості про способи
отримання деталей (різанням,
штампуванням, литтям)
|
Учень:
розрізняє типові та спеціальні
деталі;
називає способи отримання
деталей;
характеризує деталь як одиницю
виробу
|
|
|
|
2
|
Тема
3.3. Основи проектної діяльності
Проектування як вид діяльності. Основні
етапи проектної діяльності. Міні-маркетингові дослідження (анкетування).
Використання біоформ у створенні виробів. Графічне зображення в в художньому конструюванні: малюнок виробу.
Вибір виробу для
проектування та виготовлення (за
варіативним модулем)
|
Учень:
характеризує проектування як вид діяльності людини;
називає основні етапи проектної діяльності;
обґрунтовує виконання міні-маркетингового дослідження
(анкетування), графічного зображення виробу;
називає біоформи для створення виробів;
виконує малюнок виробу з використанням біоформ;
вибирає виріб для проектування та
виготовлення
|
|
|
5
|
4
|
Розділ 4. Технологія
побутової діяльності
|
||
|
|
1
|
Тема
4.1. Технологія безпечного користування побутовими
електроприладами
Побутові
електроприлади. Загальні правила безпечного користування електропобутовими
приладами. Пошкодження електропобутових приладів. Небезпека користування
пошкодженими побутовими електроприладами
|
Учень:
характеризує загальні правила безпечного користування побутовими електроприладами;
називає пошкодження електропобутових приладів; можливі
наслідки при користуванні пошкодженими електроприладами;
обґрунтовує необхідність дотримання правил безпечного користування
електроприладами
|
|
|
2
|
Тема 4.2. Культура споживання їжі. Етикет за столом
Із історії культури
споживання їжі. Столова білизна.
Серветки для сервірування столу. Види посуду, його призначення.
Столові прибори. Їх види та призначення.
Поняття етикету під
час споживання їжі. Правила поводження за столом. Використання ножа, виделки.
Споживання їжі та напоїв. Прийоми споживання страв, чаю та кави.
Традиції споживання
їжі різних народів
|
Учень:
називає види столової білизни;
складає паперові серветки для сервірування
столу;
розрізняє столові прибори;
характеризує призначення столових приборів;
дотримується правил поводження за столом;
застосовує прийоми використання виделки і
ножа; прийоми споживання різних видів їжі, напоїв
|
||
|
1
|
Тема 4.3. Елементи грамоти споживача
Торговельні мережі. Інформація про товари,
які реалізовуються в торговельній мережі. Терміни придатності харчових
продуктів (молочних, м’ясних, рибних
тощо)
|
Учень:
пояснює значення термінів придатності харчових
продуктів;
називає терміни придатності основних
продуктів;
визначає термін придатності продуктів
харчування за інформацією на упаковці
|
||
|
|
|
Ознайомлення
з професіями: електрик,
майстер із ремонту електропобутової техніки, офіціант, продавець, касир тощо.
Орієнтовний перелік об’єктів праці: серветки для сервірування столу тощо.
|
||
Комментариев нет:
Отправить комментарий